Герої не вмирають

Герої не вмирають

(сценарій загальношкільної лінійки присвячений пам’яті героям Небесної сотні)

Мета: вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього. Україна не раз піднімалася з колін. Побита і ціла в ранах, та нездоланна для ворогів своїх, вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів. Ми з вами вшановуємо пам’ять героїв різних історичних подій: Голодомор 1932-33рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.

Здавалось все скінчилося, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій. Та не так здавалось, як вже сталось.

Час зупинись…..Люде слухай…….

Слухайте і пам’ятайтай

Лінійка до Дня пам’яті жертв голодомору

1932-1933 рр.

- У світі сталося багато трагедій. Страшних трагедій.

Так, були різні війни, катастрофи, які забирали життя людей.

Коли гинуть люди від стихійного лиха, аварії літака чи потягу, виверження вулкану – це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворогів, - це друге. А коли люди гинуть від голоду – це зовсім інше. Особливо – голоду, який створили навмисно. Ви вже знаєте, що в Україні родючі землі і вона багата хлібом. Ще нашу Україну називали «житницею Європи».

Хіба можна уявити, що народ – хлібороб помирає від голоду?

Хіба можна уявити, що людина збирала урожай, радувалась, що зможе прокормити свою родину, своїх дітей, а на наступний день влада все забирала, не лишаючи ані зернини, ані картоплини.

В ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувались цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше – помирали діти. У вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько 2/3 учнів. Вони не дожили до свого першого дзвоника.

Саме так влада поступила з мільйонами українців у ті далекі 30-ті роки минулого століття.

Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини. Це злочин проти народу. Це злочин проти усього людства.

А чи так давно це сталося? Ні. Ще досі живі свідки тих часів. Серед них можуть бути ваші бабусі, дідусі. Запитайте у них, що вони знають про Голодомор. Можливо ви почуєте від них багато нового і страшного, але не бійтеся чути це. Не бійтеся питати про це. У свого діда чи бабусі, сусіда чи родича.

Ця трагедія ніколи не повториться. Наша пам'ять не дозволить нікому це зробити.

Це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам’яті. Ми не можемо це забути.

День Гідності та свободи України»

Наша загальношкільна лінійка була присвячена світу,яке має назву «День Гідності та Свободи». Свято це відзначають в нашій країні не так давно. І сьогодні ми дізнаємося про історію створення цього свята,познайомимося з героїчними сторінками історії нашої країни,які стали основою для запровадження відзначення цього пам’ятного дня.

Україна-це територія гідності та свободи. Такими нас зробила не одна,а дві революції-Наш Майдан 2004 року,який був Святом Свободи ,і Революція 2013 року,Революція Гідності . Це був надзвичайно важкий іспит для України,коли українці продемонстрували свою європейськість,гідність,своє прагнення до свободи.

Патріотичне виховання юного покоління

Опис прапора школи

Прапор школи: верхня частина якого блакитного, середня жовтого кольорів – що відповідають кольорам держави Україна. Нижня частина прапора синього кольору - що символізує річку Горохуватку, на березі якої розташовано село.

Герб Горохуватської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Опис герба школи

Герб школи:складається з трьох кольорів прапора школи , де блакитний і жовтий відповідають кольорам держави Україна , а синій колір символізує річку Горохуватку на березі якої розташоване село. Вишитий рушник – дорога, яка веде в життя; вшанування національних традицій. Розкрита книга є символом життєвої мудрості і таїни знань, які пізнаються поступово, сторінка за сторінкою, крок за кроком. 1860 рік – заснування першого навчального закладу в селі Горохуватка.

Гімн Горохуватської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів.

1. Школа наша Горохуватська

Не схилилась ти в журбі

Серцем ми тебе кохаєм

Присягаємось тобі.

Приспів: Обіцяємо добре навчатись,

Обіцяємо стати людьми,

Щоб могла ти нами пишатись,

Як тобою пишаємось ми.

2. Ми ростем тут , розцвітаєм

Починаєм шлях у світи

Рід ми свій не забуваємо.

Як навчила школа ти.

Приспів: Обіцяємо добре навчатись,

Обіцяємо стати людьми,

Щоб могла ти нами пишатись,

Як тобою пишаємось ми.

3. Коли покличуть нас дороги,

В життя доросле ми підем.

Учителям даємо слово:

«Ми вас ніде не підведем!».

Приспів: Обіцяємо добре навчатись,

Обіцяємо стати людьми,

Щоб могла ти нами пишатись,

Як тобою пишаємось ми.

14 квітня в Горохуватській ЗОШ І-ІІ ступенів було проведено відкритий виховний захід на тему: « Батько і мати».

Під час виховного заходу який був проведений учнями 6 класу та класним керівником Наталією Валеріївною, прозвучало багато красивих слів про наших найрідніших батьків. Адже мати і батько – найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя . Вони вчать нас людських правил,оживляють наш розум,вкладають у наші вуста добрі слова..Вони хочуть ,щоб ми були здоровими, чемними, слухняними. Вони про нас турбуються, хвилюються, думають.

Тільки спросоння погляну – бачу родину свою:

Мати – досвітня пташина, з досвітку вік не зімкне.

Ходить по хаті навшпиньки ,щоб не збудити мене

Батько – то сонечко рідне,сонечко ясне,земне.

Герої поруч з нами

Герої поруч з нами 18 березня до Горохуватської ЗОШ І-ІІ ст. завітав колишній учень, а нині, демобілізований військовослужбовець з лав ЗСУ Цівун Віталій Володимирович. Віталій був мобілізований до Збройних Сил ще у березні 2014 року. Рік хлопець воював у складі 72 Красноградсько-Київської ОМБР на сході нашої країни . За цей час Віталій встиг відчути радість перемог, гіркоту поразок, нестерпний біль від втрати своїх бойових побратимів...

«Герої не вмирають».

В Горохуватській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів відбулася зустріч з учасником бойових дій, Заїкою Романом Борисовичем. Метою нашої лінійки було поглибити знання учнів про історію, природні ресурси, культурну спадщину України; сформувати культуру взаємовідносин між людьми, повагу до традицій і звичаїв українського народу;виховувати почуття патріотизму; сприяти розвитку пізнавального інтересу...

Подарунок школі

Учасники АТО:Цівун Віталій ,Литвин Олександр,Гулий Олександр та Крижевський Василь подарували школі прапори із автографами своїх побратимів,з яких було створено стіну Слави.

День Перемоги

Все далі й далі відходять від нас та далека, жахлива війна,яка принесла стільки горя на українську землю,насіяла розпачу та біди,змінила історію народів. Про тих,хто пройшов горнило війни,про тих,хто не вижив , і про тих ,хто дожив до Перемоги-наша сьогоднішня розповідь,наша шана , наша пам’ять. Сьогодні ми схиляємо голови перед усіма тими,хто поліг у смертельному поєдинку з ненависним ворогом,хто не дожив до світлих і радісних днів нашого сьогодення ,низько вклоняємося ветеранам війни,які на своїх плечах винесли важкий тягар воєнного лихоліття.

Учнями школи були продекламовані такі вірші: « Пам’ять», «Ніхто не забутий», «День Перемоги», « Травневий ранок», « Квіти пам’яті », «Схилися над могилами солдатів», «Не пускали мене воювати», «Страшний сон», «Ветерани». Також учні школи брали участь в сільському мітингу до Дня Перемоги , де читали вірші. Луцишин Антоніна та Єгоркін Максим відвідали ветерана ВВВ Ткаченка Феодосія Микитовича та привітали його зі святом.

29 вересня в Горохуватській ЗОШ І-ІІ ступенів була проведена лінійка на тему: « День увічнення пам’яті жертв Бабиного Яру», на якій вчитель історії розповіла учням про Бабин Яр.

Бабин Яр – це урочище на північно-західній околиці Києва,всесвітньо відоме місце трагедії.29 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві в Бабиному Яру почалися масові розстріли мирного населення міста - за два дні було вбито 33771 тисячі євреїв. До 1941 року Бабин Яр став місцем розстрілу до 200000 чоловік. Німецька армія окупувала Київ 19 вересня і з наступного дня спеціальні розділи СС почали підготовку виконання наказу Гітлера про знищення усіх євреїв і радянських офіційних осіб. Перший розстріл відбувся 27 вересня – були знищені 752 пацієнта психіатричної лікарні ім. Івана Павлова,яка знаходиться поблизу Бабиного Яру. Цього ж дня німецьким комендантом міста було видано наказ усім євреям разом з речами з’явитися 29 вересня з документами і цінними речами в збірний пункт біля Бабиного Яру для евакуації. Зранку 29 вересня понад 30 тисяч євреїв прибули на північну околицю Києва невеликими групами. Їх розстрілювали по 30-40 чоловік і скидали в рів. Після того як він наповнювався 2-3 рядами тіл,мертвих присипали землею. Наступні розстріли євреїв відбулися 1,2,8 і 11 жовтня 1941року. Протягом 1941-43 років у Бабиному Яру було розстріляно 621 члена Організації українських націоналістів,100 матросів Дніпровського загону Пінської воєнної флотилії,знищено 5 циганських таборів. За оцінками ,за три роки у Бабиному Яру було розстріляно від 70000до200000 чоловік. Крім того,у Сирецькому концтаборі ,де утримувалися колишні комуністичні активісти,підпільники і військовополонені,за роки війни загинуло більше 25 тисяч осіб.

« Я – громадянин і патріот держави»

13 жовтня в Горохуватській ЗОШ І-ІІ ст.. була проведена загальношкільна лінійка на тему: « Я- громадянин і патріот держави» ,метою було розширити знання учнів про рідну державу,розкрити суть понять «громадянин», «патріот», «патріотизм»; розвивати у дітей прагнення бути свідомим громадянином України і її патріотом; виховувати любов до рідної землі,до своєї держави.

Епіграфом лінійки є вислів Іллі Шевельова: «У кожному з нас ,хочемо ми того чи ні,закладена частинка Батьківщини. Не любити Батьківщину так само неприродно,як не любити себе». Ведучими лінійки були вчитель історії та учень 8 класу. Вірші про Україну,Мир та про Героїв Небесної Сотні декламували учні 2 та 7 класів. Також була проведена вікторина «Моя – Україна» та гра «Раз ,два,три». В школі відбулася благодійна ярмарка "Допоможи солдату АТО" ,зібрані кошти будуть передані солдатам в зону АТО.На завершення лінійки учні привітали учасників АТО та побажали їм великого щастя та мирного неба над головою.

Життя прожитъ - не поле перейти.

Остання вже межа на обрії синіє.

Нам не судилося в житті добра знайти.

Крилаті наші не здійснились мрії.

Та не дарма пройшли ми по землі,

Її зросили молодою кров’ю …

Схиляю свою голову в журбі

З повагою ,печаллю та любов’ю.

Минають роки 6 листопада виповняється 71 рік відтоді ,як прогримів останній постріл гармат,прийшов довгоочікуваний мир,сплачений ціною крові і сліз.

Все далі відходять грізні часи й важкі роки Великої Вітчизняної війни,але не згасає пам’ять про тих,хто віддав своє життя й захистив рідну землю від ворогів. Пам’ять про війну живе в бронзових і кам’яних монументах, але перш за все вона має жити в серцях людей. І дуже важко навчитися любити живих,якщо не вмієш берегти пам’яті про полеглих.

"День гідності та свободи"

21 листопада в Горохуватській ЗОШ І-ІІ ст.. була проведена загальношкільна лінійка, метою якої було вшанувати патріотизм і мужність громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року, лютому 2014 року повстали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, прищеплювати любов до Батьківщини, зберегти та донести до учнів об’єктивну інформацію про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, розвивати бажання стати гідними громадянами України.Ведучими лінійки були учень 8 класу Олесь Бабич та вчитель історії Наталія Клименко. Учні 2 та 3 класів декламували вірші. Також був виконаний Гімн України школярами та вчителями школи. На завершення ученицею 2 класу був продекламований вірш воїнам АТО. Кожного дня, щогодини Україна завдяки таким чоловікам-героям, серед яких і наші славні земляки, виборює право бути суверенною, єдиною державою. Тож молімося за наших мужніх захисників і просімо у Бога одного: аби вони живими і здоровими якнайшвидше повернулися додому, до своїх матерів, дружин та дітей.

Акція "Подарунки для дітей АТО"

Учні Горохуватської ЗОШ І-ІІ ступенів взяли участь в акції «По збору подарунків для дітей, що перебувають у зоні проведення АТО». Наші учні підійшли до оформлення своїх подарунків для дітей АТО творчо. Хочу подякувати таким учням школи: Личак Руслані ,Личаку Антону,Бабичу Олесю, Манзик Антоніні, Гулій Ані, Гурому Максиму, Крижевському Артему, Сапінському Богдану, Карандюку Станіславу, Панченку Іванові, Обштир Любові,Кулінішенко Дарині ,Римець Юлії та Ілоні,сім’ї Довгополів та будинку сімейного типу Міщенків. Ми за те ,щоб був мир на Україні

Наші захисники

Учнями Горохуватської школи, було відправлено дві посилки їхнім односельцям.Зокрема це колишній учень школи Мірошник Павло Володимирович та житель села Іванівка Литвин Олександр Володимирович.Повертайтесь живими ми вас любими і чекаємо...

Крути:подвиг і трагедія

Хоч виє знов поривом лютим,

Та ми дорогу знаєм до мети.

Героїв Крут!....О,нам їх не забути , Дзвенить їх клич-невтомно ,далі йти.

Серед героїчних сторінок нашого недавнього минулого вибивається не перше місце одне коротке слово- " Крути!". Одне коротке,але яке велике слово!Воно світить на сторінках нашої найновішої історії кривавою зорею й відкриває новий розділ,записаний кривавими буквами найбільших героїчних подвигів!Гляньмо ближче на ті події ,перенесімося думкою і духом у той час,у ті святі для нас місця і на той шлях,що завів українських юнаків під Крути.

Афганістан ,ти -ниюча рана........

15 лютого в Горохуватській ЗОШ І-ІІ ст...була проведена загальношкільна лінійка вчителем історії Наталією Миколаївною. Де вона розповідала про воєнні дії які відбувалися в Афганістані з 1978 до 1989 року де загинуло 2 тисячі українців.15 лютого 1988 року почалося поверненя наших воїнів з Афганістану і 25 травня 1989 року на Батьківщину повернулося 9,5 тисяч радянських солдатів і офіцерів, виведено близько 1 тисячі одиниць техніки.Усього Радянський Союз втратив в Афганістані вбитими й померлими від ран і хвороб 13 тисяч 833 осіб,поранених 49 тисяч 985 осіб,тих,що пропали безвісти,313 осіб.Інвалідами стали 669 осіб.Нагороджено орденами й медалями понад 200 тисяч осіб. Уся країна знала імена 71 афганця-героя Радянського Союзу,подвиги яких стали прикладом мужності ,стійкості й відваги для нашої молоді.

Батьківщина! Вона як мати,яку не вибирають.Вона дається вам за правом вашого народження.І якщо вашу матір хто-небуть скривдить або піде війною ,ваш обов'язок-стати на її захист і зберегти її для ваших дітей і онуків.Ви повинні бути готовими завжди.Починайте прямо зараз.Учіться ,"гризіть" граніти наук,щоб ніхто,знаючи про ваш розум і вміння,навіть і не думав іти на вас війною або неволити.

«Наші герої не вмирають ніколи!»

17 лютого в Горохуватській ЗОШ І-ІІ ст.. була проведена загальношкільна лінійка присвячена «Героям небесної сотні». Лінійка розпочалася з таких слів

Сторіччями здригався мій народ

Від ярм, від зрад й кривавих заворушень,

І мову як духовний ополот

Втирали в бруд прямісінько у душах.

Шевченко вмер. І Лесі вже нема.

Є незалежність . Є уже свобода.

І все одно ще темно від примар.

І все одно щось гірко труїть воду.

Здавалося все скінчилося,давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій. Та не так здавалось ,як вже сталось. Що робиться з тобою,чому ти плачеш Україно?

«Небесна Сотня»…Юнаки, батьки

Іх імена мені ніколи не забути –

Вони ж за мене полягли,

Так як і ті ,що захищали Крути.

Щемить у грудях ,і душа болить

За долю мого рідного народу.

Але у серці іскра ще горить.

І не втрачаю віру у свободу.

Ведучими лінійки були учениці 8 класу Тетяна Ступенко та Катерина Корж,вірші про Україну,Майдан,Героїв Небесної Сотні декламували учні 2 ,3та 5 класу,а також було показана сценка як мати чекає свого сина ,де роль мами виконувала Аня Гула,сина Олесь Бабич,друга Євгеній Єгоркін та брата Богдан Сапінський.

Нехай пам’ятають про наших героїв,

Що за волю поклали безцінне життя,

Що творили історію,наше минуле,

У яке вже нема вороття.

Ми ще не раз згадаємо цю весну

І ці події,і цей кривавий шлях

І закарбуємо у серці «Небесну Сотню»,

Яка тепер у небесах!

День Перемоги

ПАМ’ЯТАЄШ, ЗЕМЛЕ, СОРОК П’ЯТИЙ?...

(ЛІНІЙКА БІЛЯ ПАМ’ЯТНИКА)

Починаємо найсвятішу тему,

Вибираємо найщиріші барви.

Скільки світла в імені твоєму,

Скільки в ньому доблесті і слави.

Перемога! Ясна Перемога –

Свято Миру, Свободи, Весни...

Ми доземно вклоняємось нині

Всім героям, звитяжцям війни!

Чимало свят дарує нам весна.

Як рідний дім – повернення з дороги,

Та є найбільш хвилюючим для нас

Величне свято Перемоги.

Це свято не затьмариться в віках,

В цей день нестимуть люди завжди квіти,

Не обминає пам’яті ріка –

В серцях нащадків буде жити.

Пам’ятаєш, земле, сорок п’ятий?

Стихле небо, підняте салютом?...

Пам’ятаєш перший крок дитини,

Як салют на вічне щастя людям?

А сьогодні днів отих малята

Вже онуків в дитсадки ведуть...

Пам’ятаєш, земле, сорок п’ятий?

Ти нічого, земле, не забудь!

За тих, хто тут відважно воював,

Хто не боявся горя і знемоги,

Хто впав в бою за крок до Перемоги,

Хто в смертну мить Вітчизну оспівав –

Оця сльоза ніколи не зітреться,

Що в правді нашій і чужій вині...

Лишилась Батьківщина біля серця

Своїх синів, загиблих на війні.

Скотилася сльоза у ветерана

І в серці заболіла давня рана,

Згадались друзі, що травою вкриті...

Стає все менше їх на білім світі.

Начищені всі ордени й медалі –

Це звіти їхні, радощі й печалі,

Це та епоха, ті болючі рани...

Уклін Вам, сивочолі ветерани!

Стоять безмовно обеліски вічні,

І сняться їм дороги героїчні.

Вогонь не гасне і не в’януть квіти,

А ми кладем гірлянди на граніти.

Коли ти об життя стерню

Бува, наколеш серце навіть,

Прийди до Вічного вогню,

Побудь із совістю віч-на-віч.

Постій. Задумайсь. Охолонь.

І вслухайсь в тишу цю магічну...

О ні! Тут Вічний не вогонь –

Тут Пам’ять вічна!..

Через війну вели усі дороги,

Через біду, печаль, пекельний страх,

Щоб квітло сонцем свято Перемоги

І радістю світилося в очах.

Вітаємо зі святом вас щиро!

Живіть здорові в щасті і теплі.

Бажаємо любові, світла, миру

На нашій рідній і святій землі!

Хай пісня лине в синь небес крилато,

У мирне небо хай зліта салют.

День Перемоги – то найкраще свято!

І на землі хай в мирі всі живуть

______________________________________________

Не бійтесь, люди, теплих слів

Для наших посивілих ветеранів.

Нехай і їм тепліше стане,

І в серці стихне давній біль.

Ми хочемо без воєн жити,

Хай буде мир на всій землі,

За мир! Щоб сміятись!

За мир! Щоб трудитись!

За мир! Щоб троянди цвіли!

Коментарi